Успіх

Якось не радісно

Як то порожньо в моєму житті. Події, які відбувалися за останні місяці не радували.

Бабуся принишкла, велику частину часу спить. Іноді розмовляє уві сні.

Вчора її розважали всі разом. Дочка грала на гітарі. Син розважав бабулю повітряною кулькою.

Проблем у мене на даний момент з нею немає, вночі, якщо вона не хоче спати, просто сидить на ліжку.

Даю їй тільки мемантин, ніякі заспокійливі їй не потрібні.

Часто вона вже не відповідає на питання, доводиться голосніше їх задавати, дуже прості і виразні.

Просвятлений вже все менше і менше.

Що я хочу їй 93 роки.

Нещодавно написала записку про упокій, сина не згадала, не прийняла вона того,що його вже немає. У грудні буде рік, як його немає з нами, мого улюбленого папули.

А у мене останнім часом занепад сил, апатія, не хочу нічого.

З зусиллям змушую себе виконувати домашні обов’язки.

Як то навалилося все в один момент, тато, бабуся, чоловік, який зараз далеко по роботі. Важка обстановка навколо тисне на мене, як і на всіх.

Але заради дітей доводиться брати себе в руки і жити далі.

Діти закінчили чверть добре. Попереду канікули, доча їде в табір від об’єднання. Нещодавно вона відкрила для себе світ музики і спробувала свої сили в музичній школі. Їй легко дається нотна граммота. Через 2 місяці, вона вже грає на гітарі. А в наступному році дуже хоче навчитися грати на піаніно.